ПІАНІСТ, ЯКИЙ СВЯТКУЄ ЛЮБОВ

Гарні новини: 22 січня, якраз до Дня Святого Валентина, студії звукозапису «Columbia Records» і «Legacy Recordings» випустять альбом «She’s Got the Way: Love Songs», записаний артистом Steinway Біллі Джоелом. Альбом – це нова збірка, що складається з 18 пісень про любов, написаних протягом трьох десятиліть легендарним композитором, ліриком і виконавцем. Вихід цього альбому є першим релізом Біллі Джоела з кінця 2011 року. Тоді, сім років тому, відбулася презентація двох збірників Джоела: альбому «The Piano Man (Legacy Edition)» та «The Complete Albums Collection» – повного зібрання творів, що стала першою подібною збіркою його палкої, пристрасної і ніжної музики.

Любов до класичної музики, яке Джоел відкрив у собі після довгої кар’єри у рок- і поп-музиці, є сильною. Він часто жартує, хоч і трохи брутально, про інші свої любовні перемоги і поразки, часом згадуючи про трьох своїх дружин, називаючи їх «екс-перша», «екс-друга» та «екс-третя». Проте, судячи з альбому «She’s Got a Way», очевидним є те, що Джоел розуміється у справах любові. Його новий альбом містить найпопулярніші і найбільш зворушливі пісні Джоела. У збірці культові хіти стоять поряд з менш відомими композиціями, зокрема такими, як «Just the Way You Are», «Honesty», «She’s Always a Woman», «Travelin’ Prayer» (сторона Б синглу «Piano Man»), захоплюючий інструментальний твір «Ноктюрн» (з альбому «Cold Spring Harbor», 1971 рік) і аранжована Джоелем версія твору «Shameless» (№1 хіт у стилі кантрі для Гарта Брукса).

Як і роялі STEINWAY & SONS, на яких він грає, Біллі Джоел родом з Нью-Йорка. Народившись у Бронксі і зростаючи у передмісті Хіксвілла, він почав займатися фортепіано у віці чотирьох років, ідучи по стопах свого батька, класичного піаніста. Проте, будучи підлітком, він зрозумів, що його музична кар’єра піде іншим шляхом.

«У ранньому віці я зрозумів, що не збираюся бути професійним піаністом», – зізнався Джоел минулого року під час інтерв’ю на радіо Алеку Болдвіну. «У мене немає таких рук, як були у Рахманінова або Горовиця. У мене міцні руки, але короткі пальці», – зазначив музикант. Тому Джоел полишив заняття фортепіано і незабаром знайшов свою основу – написання популярної фортепіанної музики, до якої дуже сприйнятливі маси. По суті, Джоел покинув навчання у середній школі для того, щоб допомогти матері платити рахунки, граючи на піаніно у місцевих барах, і траєкторія його музичної кар’єри з тих пір провела музиканта крізь 33 хіти, які увійшли у топ-10 чарту, шість премій Grammy і продаж більш ніж 150 мільйонів платівок.

У 2012 році Піаніст був удостоєний компанією STEINWAY & SONS внесенням його портрету до STEINWAY Hall у Нью-Йорку. Джоел – перший некласичний піаніст, якого увіковічнили у колекції STEINWAY Hall. Його портрет висить нарівні з легендарними музикантами, такими як Сергій Рахманінов, Ференц Ліст, Артур Рубінштейн, Ігнацій Падеревський та багатьма іншими.

«Там портрет Горовиця. Я не знаю, наскільки слід бути божевільним, щоб повісити мій портрет поруч із ним», – пожартував Джоел на церемонії внесення його портрету до колекції, перш ніж серйозно сказати: «Для мене – честь бачити свій портрет у STEINWAY Hall, серед цих великих майстрів».

За словами Біллі Джоела, він з гордістю представляє STEINWAY. «Вони створюють роялі і піаніно традиційним способом», – сказав він. «Ці інструменти не масового виробництва. Вони створені вручну … це феноменальне фортепіано. У цих роялях і піаніно є краса індивідуально виготовлених інструментів, яку я ціную подібно до краси гітари ручної роботи».

Незважаючи на те, що він говіркий і різкий, Біллі Джоел більш проникливо говорить завдяки рухові своїх пальців. Якщо під час інтерв’ю поруч знаходиться фортепіано, Джоел часто сідає за нього, щоб завдяки грі проілюструвати свою точку зору або розповісти якусь історію. А тоді – його пальці спритно гуляють по клавішам роялю STEINWAY, як це було під час незабутнього інтерв’ю, що він дав його для телевізійного шоу Джеймса Ліптона «Inside the Actor’s Studio», він говорив голосно і чітко, прослідковуючи розвиток власної кар’єри, розпочинаючи від класичної музики, яка першою надихнула його.

«Перш ніж написати пісню у стилі поп, я почав грати класичну музику», – зазначає Джоел. «Я грав твори Моцарта, перш ніж зіграв Леннона і Маккартні. Я грав Бетховена, перш ніж зіграв Біллі Джоела. Так що у всіх моїх піснях присутні елементи класичної музики». Він підхопився і рушив до роялю STEINWAY, щоб продемонструвати свою гру. Джоел завів рифи «Uptown Girl» і «The Longest Time», використовуючи складну техніку гри і традиційну швидкість, завдяки яким хітові пісні поп-музики зазвучали зі справжнім класичними тоном.

«А тепер, – наголошує Джоел, – я повертаюсь до класики, слухаю класику, і  відчуваю, що віддаляюся від рок-н-ролу. Я завжди буду любити рок-н-рол, любитиму рок-н-рол моєї юності, але я мій вік змінився, і так само змінилися мої вподобання. Коли я слухаю Бетховена … Я відчуваю, що закоханий у цю музику. Це як моя перша велика любов. Це не період. Як на мене, це навіть не перехід. Музика – це музика».

Біллі Джоел стверджує, що для того, щоб розповісти свої музичні історії, він однозначно віддає перевагу роялю STEINWAY. «Гітаристи говорять про свою гітару так, як ніби вона була б жінкою … вони говорять про деревину і форму»,  – зазначив Джоел. «Теж саме стосується роялів і піаніно STEINWAY». Він говорить про них, як закоханий чоловік. І в січні ми прославимо цю любов разом із ним. Слідкуйте за релізом альбому пісень про любов «She’s Got a Way: Love Songs». А після виходу збірки продовжуйте очікувати на нові твори, адже  впевнено можна заявити – цьому Піаністу досі є що сказати.

КОРОТКО ПРО БІЛЛІ ДЖОЕЛА

Продавши більше 150 мільйонів платівок протягом музичної кар’єри, яка охоплює більше чотирьох десятиліть, Біллі Джоел є одним із найпопулярніших і найшановніших артистів у світі. З моменту підписання свого першого контракту сольного запису у 1972 році він 33 рази піднімався у Топ-40 хітів, кожну пісню з яких написав самостійно.

Американський піаніст, співак, автор пісень і композитор, шестикратний лауреат премії Grammy (а в цілому – 23 рази номінований на цю нагороду). У 1990 році був нагороджений премією Grammy Legend.

В 1992 році, увійшов до Залу слави авторів пісень, а у 2001 році Джоел отримав найвищу нагороду цієї організації – премію Джонні Мерсера. У 1999 році Біллі Джоел увійшов до Залу слави рок-н-ролу, а також отримав нагороду Американської асоціації індустрії звукозапису – Diamond Award. Згідно з класифікацією Асоціації, діамантовим називається той альбом, продажі якого перевищили 10 мільйонів екземплярів. За свої досягнення як музиканта і гуманіста, Біллі Джоел отримав честь бути названим «Людиною року MusiCares» за версією Фонду MusiCares і Національної академії мистецтва і науки звукозапису.

20 вересня 2004 року Біллі Джоел був удостоєний зіркою на Голлівудській алеї слави у Лос-Анджелесі, ознаменувавши цим ще один важливий етап своєї надзвичайної кар’єри. Бродвейський мюзикл «Movin’ Out», музику для якого написав Біллі Джоел, а хореографом і режисером стала Твайла Тарп, – був представлений на премію Tony у десяти номінаціях, з яких отримав перемогу у двох: «Найкраще акомпонування» – перша премія Tony, яку отримав Джоел, а також «Найкраща хореографія». www.billyjoel.com